Впровадження новітніх педагогічних та виробничих технологій під час підготовки учнів з професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування»

Вступ.

Важливою умовою модернізації професійної освіти в Україні, як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, є поєднання освіти і науки, яке ґрунтується на розробці та впровадженні в освітню діяльність професійно-технічних навчальних закладів новітніх наукових в технологічних досягнень, інноваційних технологій навчання і виховання майбутніх фахівців, залучення до наукової діяльності педагогічних працівників, обдарованої учнівської молоді, а також науковців до участі в навчально-виховному процесі, дослідно-експериментальній роботі ПТНЗ.

Водночас гуманістично-інноваційна спрямованість сучасної парадигми професійної освіти, яка передбачає підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, безперервного професійного розвитку, освоєння та впровадження в професійну діяльність інформаційних, наукоємних виробничих технологій зумовлює необхідність забезпечення інноваційного характеру навчально-виховного процесу в ПТНЗ.

Інноваційні підходи до оновлення змісту і форм організації навчально-виробничої діяльності з урахуванням стану і прогнозів розвитку економіки, ринку праці, результатів наукових досліджень, вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки учнівської молоді та професійного навчання дорослого населення були визнані як пріоритети у Концепції розвитку професійно-технічної ( професійної) освіти в Україні.

Обґрунтування стану  і перспектив  впровадження інновацій в діяльність ПТНЗ насамперед потребує уточнення терміну „інновація” стосовно процесів професійного навчання майбутніх фахівців, і в зв’язку з цим діяльності педагогічних працівників, зокрема майстрів виробничого навчання, викладачів.

Термін „інновація” в перекладі з латинської „ novus”  означає новий. Іноді його трактують як „нововведення”

2.Основна частина

2.1.Обгрунтування доцільності підготовки робітників з  професії «Електромонтер з ремонту та обслуговуваня електроустаткування»

 Істотні зміни в професійній підготовці робітників зумовлені концепцією прискореного розвитку науково-технічного прогресу в нашій країні неможливі без повного переходу від емпіричної до науково обґрунтованої побудови навчально-програмної документації для професійно-технічних навчальних закладів.

Значущість удосконалення змісту професійної підготовки кадрів для радіопромисловості зумовлена важливістю цієї галузі в житті країни. Під впливом науково-технічного прогресу в сучасному радіотехнічному виробництві впроваджуються нові технології з використанням сучасних засобів механізації й автоматизації, застосовуються нові електроматеріали з широким спектром характеристик; організаційно-технічні умови електровиробництва зумовлюють розширення професійної діяльності робітників. Від рівня освіти, виховання й розвитку кадрів залежить можливість підвищення продуктивності праці, освоєння нової високопродуктивної радіотехніки, впровадження нових ефективних радіоприладів, матеріалів, прогресивних технологічних процесів.

Сучасні завдання, поставлені перед електропромисловістю, вимагають пошуку нових, більш ефективних способів підготовки робітників, тому виникла необхідність збільшити змістовий потенціал навчальних предметів і підвищити якість професійної підготовки випускників ПТНЗ без збільшення строків навчання.

Відповідно до завдань, що випливають із необхідності вдосконалення підготовки сучасних робітників широкого профілю й високої кваліфікації, зміст спеціальних предметів здобуває інтегруючу, синтетичну функцію. Для підготовки майбутніх радіомеханіків потрібна розробка дидактичної системи професійної підготовки, що враховує в єдності комплекс різнобічних вимог соціального, науково-технічного прогресу й навчально-виховні завдання.

Незважаючи на значні успіхи у визначенні структури й змісту загальноосвітніх предметів (П. Атутов, В. Башарін, В. Безпалько, М. Данилов, Л. Зоріна, В. Краєвський, В. Ледньов, М. Махмутов, В. Ченцов, А. Пінський, М. Скаткін, А. Сохор, Д. Епштейн та ін.), вони не можуть бути повністю трансформовані на процес виробничого навчання, оскільки тут суттєвий вплив чинять специфічні особливості професійної підготовки. В професійній педагогіці значний внесок у розв’язання проблеми добору й структурування навчального матеріалу внесли С. Батишев, А. Бєляєва, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Думченко, К. Катханов, І. Клочков, О. Коваленко, В. Сидоренко, Д. Тхоржевський, С. Шапоринський, О. Федорова, А. Шильникова й інші вчені. Проблему уніфікації й диференціації стосовно конкретних груп професій через їхню різноманітність і специфічні особливості розроблено на даний час недостатньо.

Реалізація інтеграційних процесів у науці, техніці, виробництві знаходить своє втілення в намаганні знайти оптимальні шляхи побудови базової професійної освіти, що сприяє всебічному розвитку особистості. Ще забезпечує широку орієнтацію в суспільному житті, можливість успішно працювати в межах конкретної професійної діяльності. Стосовно професійної підготовки робітників у ПТНЗ це знаходить своє відображення в спробах створити обґрунтовані уніфіковані навчальні плани й програми, уніфіковані підручники й навчальні посібники. Нагальна потреба в уніфікації навчальних програм для профтехучилищ всебічно обґрунтована в працях В. Бастова, С. Батишева, А. Бєляєвої, О. Дубинчук, М. Думченко, Н. Ничкало, В. Радкевич, М. Скородумова, О. Шильникової та інших дослідників. Проте перехід до масового використання уніфікованої навчально-програмної документації стримується через відсутність науково обґрунтованих рекомендацій для навчання учнів за групами професій, добору й структуруванні навчального матеріалу для уніфікованої й диференційованої частин спеціальної технології й виробничого навчання - провідних предметів професійно-технічного циклу.

Невідповідність між зформованими емпіричними підходами до визначення змісту освіти майбутніх електриків і необхідністю науково обґрунтованої побудови уніфікованих навчальних планів і програм створює протиріччя, для розв’язання якого необхідна розробка наукових основ комплексного підходу до побудови уніфікованої навчально-програмної документації, в процесі якої враховуються дидактичні особливості її різнохарактерного навчального матеріалу. Це і визначило вибір теми досвіду. 

        2.2. Застосування модульного навчання.

Світовою економікою давно доведено, що професійно-технічне навчання вже само по собі є капіталовкладенням, оскільки якість і рівень стандартів товарів, продукції та послуг значною мірою залежить від кваліфікації відповідного персоналу.

На жаль, перехід до ринкової економіки  в Україні  здійснюється в складних умовах економічної і соціальної кризи, яка характеризується спадом виробництва протягом тривалого часу. Це, природно, призводить до втрати значною кількістю працівників постійних робочих місць.

Ти вагомішим стає офіційне визнання того, що навчання та перенавчання на всіх рівнях як молоді, так і дорослих є основним аспектом для збільшення можливостей зайнятості робочої сили та її раціонального перерозподілу відповідно до потреб ринку, а також її мобільності.

Зрозуміло, що в умовах  сучасної соціально-економічної напруги потрібні максимально гнучкі, швидкі і надійні технології навчання, які при оптимальних витратах забезпечать гарантовану якість підготовки. Саме якість підготовки дає можливість випускнику сподіватись на одержання робочого місця.

Справа в тому, що програми професійного навчання, які використовуються і сьогодні, були складені досить давно, мають жорстку семестрову форму, потребують багато часу для навчання і не можуть бути  зміненими у зв’язку з потребами ринку, який перебуває в постійному русі. Щоб задовольнити попит професійно-технічної освіти в гнучких і надійних програмах ,Міжнародна організація праці МОП на початку 70-х років розпочала власні дослідження, в результаті яких з”явилася модульна технологія підготовки персоналу.

Треба зазначити, що ця технологія зарекомендувала себе з найкращого боку і застосовується в багатьох країнах. На її основі з’явилося досить багато інших, так би  мовити, похідних модульних концепцій.

Модульні системи передбачають поділ навчального матеріалу на певні порції (різні в різних системах), комбінація яких дає змогу одержати гнучкіші структури. Оскільки для масового навчання індивідуалізація практично можлива лише у разі великої частки самостійного навчання, модулі саме на це розраховані.

Системи індивідуального навчання комбінують спеціальний вибір змісту та процедур і правил подачі матеріалу. Ці процедури пристосовують величину порції, зміст або стиль навчання до потреб кожного учня.

Зокрема, однією з цілей зазначених систем є забезпечення індивідуального темпу навчання. Це може бути здійснено двома різними шляхами або їх комбінацією. По перше, кожен учень може вивчити матеріал  однаковий для всіх з такою максимальною швидкістю, з якою він може, або з такою мінімальною, якою хоче. По друге, порції можуть відрізнятися за величиною, наприклад, за рахунок різної кількості завдань, які можуть бути запропоновані різним учням.

Розробка модульних технологій базується на кваліфікаційних вимогах до професії, які є основною складовою державного стандарту.

Другою складовою державних стандартів є типові навчальні програми. Враховуючи модульне спрямування навчання професії, під час розробки     типових програм доцільно було б передбачити логічну послідовність блоків навчального матеріалу з професійно-теоретичної і професійно-практичної підготовки.

Однак, під час розробки модульних технологій виникає ще ряд проблем:

1.     Як розробити інтегровану програму професії?

2.     Яка дидактична мета досягатиметься в процесі навчання і який результат її реалізації?

3.     Які види робіт треба відпрацювати на початковому етапі, а які   - на проміжному і вихідному?

4.     Як логічно взаємоповязати алгоритм дидактичних модулів?

5.     Які дидактичні засоби доцільні для вивчення цього навчального матеріалу?

6.     Які види опорних дій і способів взято за основу?

7.     Як врахувати поетапну атестацію підготовки професії?

Процес  розробки дидактичних модулів  ґрунтується на інтеграції навчальних програм, що виключає дублювання змісту, внаслідок чого скорочується навчальний час на вивчення теоретичних основ і збільшується обсяг часу на практичну підготовку.

Необхідно провести  ретельний аналіз програм і відбирати тільки ту інформацію, яка б різнобічно висвітлювала зміст професії з урахуванням сучасних вимог щодо устаткування і технології виробництва.

Разом з тим, не можна зупинитись тільки на тій короткій інформації, що запропонована модульним пакетом. До кожного модуля має бути запропонована як основна, так і додаткова література, зокрема періодична преса із сучасною технічною і технологічною інформацією. Адже від змісту вивченого залежить, як учні виконають запропоновані практичні завдання. Особливо це стосується вивчення модулів, що розкривають підвищену професійну компетентність.

Наступним важливим елементом у моделюванні дидактичного модуля є його розбивка на дидактичні одиниці та елементи, відправною точкою яких мають бути визначені види  способів дій відповідно до кваліфікаційних вимог.

Майбутній дидактичний елемент – це той самий план-конспект викладача і майстра в/н .Якщо урок є творчою структурою, то і дидактичний елемент, навичка – це творчість розробника.

Щоб урахувати всі нюанси спрямованості професії, розробник має володіти не тільки теоретичними знаннями  щодо змісту технологічної послідовності виконання операцій і  комплексу робіт. А й мати відповідні навички виконання цих робіт. Тільки за таких умов розроблений пакет досягне мети. На жаль, цих правил не завжди дотримуються.

Якщо при традиційному навчанні учням допомагають досвідчені педагоги. То в процесі самостійного відпрацювання навичок без  врахування специфічних рекомендацій виконати запропоновану роботу складно.

 Тому вимоги щодо розробки дидактичного матеріалу мають бути вищими за вимоги      до підготовки до уроку. Особливе значення приділяється постановці дидактичних цілей формування професійних компетенцій учнів. Тут враховується не тільки розвиток їхніх пізнавальних здібностей. Формування визначеної навички чи операції, а й комплексне застосування отриманих знань і вмінь у виборі методів і способів виконання робіт, орієнтації в запропонованій  виробничій ситуації, прийняття нестандартного рішення. Та головне – у розвитку індивідуальних здібностей.

Розглянемо визначення дидактичних цілей на прикладі модульної одиниці з пайки проводів:

-                           формування знань з технологічного процесу пайки проводів;

-                           формування умінь і навичок щодо пайки проводів;

-                           формування понять щодо попередження і способів усунення дефектів при пайці;

-                           розвиток  самостійного технічного мислення учнів у процесі вивчення елементу.

Наступним завданням є забезпечення дидактичних модулів комплексом засобів навчання. Зрозуміло, що засоби навчання мають відповідати змісту навчального матеріалу. Дидактичні модулі є цілісною системою професійної компетентності робітника. Засоби навчання можна поділити на дві групи:

1)    що забезпечують теоретичні основи;

2)    що необхідні для  практичного завдання.

 Для систематизації опорних знань і вмінь з теоретичної частини доцільно використовувати опорні конспекти, що охоплюють вивчений матеріал дидактичної одиниці модуля. Пропоную один з варіантів опорного конспекту зі пайки проводів.

         Самоконтроль знань і вмінь в індивідуальному навчанні є головним стимулятором формування навчальних досягнень. Тому запитання для такого контролю мають бути проблемними, наприклад:

-                           Що буде, якщо перед підєднанням проводів  не виконати формовку виводів?

-                           Як вибрати оптимальну температуру пайки проводів в залежності від діаметру проводу ?

-                           Як правильно виконати наплавлення проводів при пайці ?

-                           Які дефекти пайки проводів можна виправити, як це зробити?

Вихідний контроль знань можна простежити у виборі оптимального варіанта даної ситуації:

1.     Вибрати тип паяльника з відповідним діаметром жала для пайки проводів.

2.     Вибрати марку припою для пайки проводів залежно від типу і марки проводів.

Підсумком розробки модуля є тести-завдання для поетапної атестації, що сприяють формуванню. професійної компетентності робітника.

2.3ЕКСКУРСІЯ ЯК ОДИН З МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО     НАВЧАННЯ

( з досвіду підготовки і проведення)

1.     Визначаю тривалість екскурсії –120 хвилин

2.     Кількість учнів – 25 (навчальна група)

3.     Метод пізнання – спостереження під керівництвом майстра в/н живої реальності, аналіз її сутності.

4.     Класифікую екскурсію:

-         за зв’язком з навчальними програмами – програмна;

-         за змістом – економічна;

-         за обсягом – міжпредметна (технологія ремонту електрообладнання), професійна етика, основи підприємництва і виробниче навчання);

-         за методом проведення – ілюстративна з елементами дослідництва;

-         за часом проведення – заключна.

5.     Організація екскурсії:

-         визначаю об’єкти екскурсії;

-         складаю маршрут екскурсії;

-         довожу до відома учнів  мету екскурсії, програму спостереження, план опису звіту.

-         Об’єкти можливої небезпеки: перехід вулиці, апаратура, що знаходиться під напругою, демонстрація антен, що знаходяться на висоті.

6.     Провожу вступний інструктаж: на що звернути увагу, на чому базувати висновки, як поводити себе з працівниками  як вести себе .

7.     Даю інструктаж  по оформленню звіту, вимоги до нього, критерії оцінювання.

МЕТА ЕКСКУРСІЇ:

Закріпити знання учнів про роботу радіоапаратури. Розвивати спостережливість, аналітичні здібності, вміння використовувати набуті знання, робити висновки, висловлювати оціночні судження.

МАРШРУТ ЕКСКУРСІЇ:

Шепетівський район електричних мереж

   ПЛАН   СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

1.     Знайомство  з Шепетівським РЕМ

2.     Характер роботи, види послуг населенню.

3.     Оцінка екологічного впливу на середовище і на працівників

4.     Робота з електроапаратурою.

          ПРОГРАМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ.

на екскурсії за роботою  підприємства та роботою апаратури.

1.     Зовнішній вигляд підприємства ( розташування в мікрорайоні, зручність під’їзду. Естетичний вигляд. Стан  прилеглої території. привабливість вивіски.)

2.     Внутрішній вигляд ( Інтер’єр, освітленість, гама кольорів, вигляд внутрішнього оздоблення: стін, стелі, підлог, інших конструкцій.)

3.     Естетика робочих місць. Умови праці  працюючих і   зручності для клієнта.

4.     Наявність інформації про роботу підприємств, види послуг.

5.     Кількість, якість та асортимент  приладів та обладнання, їх сучасність, умови для користування, робочий стан.

подумайте, чим можна ілюструвати опис:фотографії, малюнки, креслення, зразки рекламної продукції тощо.

6.     Санітарно-гігієнічні умови праці.

7.     Які заходи техніки безпеки ви помітили?

8.     Стиль спілкування працюючих між собою та з замовниками.

9.     Зручність режиму роботи для працюючих і клієнтів.

-         Висновок: яке підприємство має кращий вигляд?

-         Які професійні якості електромонтера ви помітили, в чому це виявилося?

-         Що нового, цікавого, незвичного ви побачили чи почули під час екскурсії. Що б вам хотілося взяти на озброєння, використати у подальшій роботі?

-         Які недоліки у роботі підприємств ви помітили, що б ви порадили зробити для поліпшення їх роботи?

-         Зробіть висновок підприємства у відсотках до ідеалу за такими ознаками:

-         Зручність розташування;

-         Естетика внутрішнього та зовнішнього оформлення;

-         Сучасність обладнання;

-         Застосування сучасних технологій;

-         Стиль спілкування працюючих і клієнтів;

-         Умови праці;

-         Дотримання правил техніки безпеки;

-         Асортимент   послуг та якість їх виконання;

-         Економічна доцільність та обґрунтованість розцінок за послуги;

-         Обсяг виконуваних робіт.

Критерії оцінювання звіту про екскурсію:

Оцінки виставляються:

4 бали – повна і правильна відповідь на усі пункти плану опису екскурсії;

5 балів – правильне використання спеціальної термінології;

2 бали додається за якість та естетичність оформлення звіту: стандартні аркуші, поля, абзаці, виділення пунктів, при можливості – оформлення на комп’ютері;

- оформлення роботи відповідними кресленнями, малюнками, фотографіями;

2 бали додається за наявність власних суджень про організацію діяльності підприємств, власні пропозиції щодо удосконалення роботи, оцінка економічного стану справ на підприємствах, аргументованість висновків і пропозицій.

Максимальна оцінка 12 балів виставляється при виконанні всіх вимог до опису і висновків, а також застосування спеціальних знань із усіх предметів, з яких проводилася екскурсія ( знання спец технології, охорони праці, професійної етики, основ підприємницької діяльності) , наявність власного та обґрунтованого прогнозу щодо перспектив існування та розвитку названих підприємств.

2.4.ІНФОРМАЦІЙНО-КОМПЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ.

Шепетівський професійний ліцей проводить підготовку кваліфікованих робітників з професії електромонтер на базі повної середньої школи ( термін навчання 1.5 роки).

Характерною ознакою сучасного науково-технічного прогресу в усіх сферах діяльності людини є широке застосування комп’ютерних технологій, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин. Сьогодення, а тим більше майбутнє, вже важко уявити без комп’ютерів та іншої електронно-обчислювальної техніки. Адже саме завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних видів робіт, пов’язаних з  обробкою текстових та ілюстративних зображень, організація отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом. Завдяки обчислювальній техніці підвищується продуктивність праці людини, зростає обсяг робіт, які вона може виконати.

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та її різноманітного програмного забезпечення - це одна з характерних ознак сучасного періоду розвитку суспільства.

Технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають практично в усі сфери людської діяльності. Тепер неможливо уявити сучасний навчальний заклад без повсякденного і широкого застосування комп’ютерних технологій.

Педколектив нашого професійного ліцею розуміє це і докладає максимум зусиль для впровадження обчислювальної техніки в навчальний процес.

Проблема підвищення якості навчальних досягнень студентів, прищеплення їм практичних навичок при використання сучасної обчислювальної техніки є актуальною для кожного навчального закладу. Одним з шляхів вирішення цієї проблеми є використання в навчальному процесі активних методів навчання, застосування інноваційно-комп’ютерних технологій.

Великі можливості надає використання комп’ютера як технічного засобу навчання для дисциплін загально технічного циклу, таких як електротехніка, спец технологія та інші спецпредмети, що вивчаються на І курсі.

Викладачі використовують  програму  Multimedia  flash на уроках електротехніки. За допомогою анімації пояснюють сутність  тих чи інших процесів. Незважаючи на складність теми, студенти успішно засвоюють матеріал і показують високі результати при тестуванні.

Програма Corel Draw дає змогу на моніторі зобразити елементи схем, що дає наочне уявлення про їхню будову. При вивчення окремих електричних схем  для їх позначень використовують такий нестандартний вид контролю знань, як комп’ютерна контрольна робота за допомогою програми Microsoft Power Point.

Для проведення конкурсу на найкращого знавця предмету електротехніка викладач Коврига О.М. розробила тести з 28 питань. З них комп’ютер довільно обирає 25 питань для кожного учня, які можна виконати максимально за 15 хвилин. Час показується на моніторі. Для кожного питання пропонується від 1 до 3 правильних відповідей. По ходу виконання учні мають можливість для самоконтролю, висвічуються зеленою галочкою правильні відповіді. У конкурсі взяли участь 117 учнів з 6 груп, де викладається цей предмет. Журі враховувало не тільки % правильних відповідей, а й витрачений на це час. Переможці були нагороджені призами на ліцейній лінійці.

Комп’ютерні моделі легко включити в будь-яке заняття. Викладач  інформатики Буркацький О.А. ту ж саму модель використовує залежно від мети заняття: для демонстраційного експерименту, створення проблемних ситуацій при викладі нового матеріалу, організації дослідницької роботи учнів, виконання індивідуальних творчих проектів ( наприклад, розробка бізнес-плану ) для розв’язання задач і перевірки їхніх розв’язків, виконання лабораторних робіт тощо.

Продуктивними є заняття, на яких вирішуються завдання з наступною комп’ютерною перевіркою, а також пропонуються домашні завдання, самостійні аудиторні роботи, різноманітні контрольні роботи, індивідуальні завдання. Учні розв’язують завдання традиційним способом у зошитах. Перевірку правильності розв’язку здійснюють самостійно за допомогою постановки комп’ютерного експерименту.

Це цікаво учням, оскільки стимулює їхню діяльність, сприяє  підвищенню інтересу до вивчення  предметів, пов’язаних з радіотехнікою. Їхня робота набуває характеру творчого пошуку. У процесі такої діяльності багато учнів  починають складати свої задачі, розв’язують їх, а потім перевіряють правильність своїх рішень за допомогою комп’ютерного експерименту.

Не менш цікаві для учнів також продуктивні заняття – дослідження з використанням комп’ютерного моделювання.

Учням пропонується провести невеличке дослідження за допомогою комп’ютерної моделі. Потім проаналізувати результати і зробити висновки. На будь-якому етапі  роботи вони можуть звернутися по допомогу до викладача.

Комп’ютер відіграє важливу роль під час самостійної роботи учня. Адже навіть за умови правильності планування заняття викладач не може  викласти і практично закріпити весь матеріал, а значить, решту матеріалу учні закріплюють самостійно.

Особливої актуальності набуває організація самостійної роботи учнів з дисципліни „ Технологія ремонтних робіт електроустаткування. Ми розробили електронний довідниково-інформаційний навчальний комплекс на  CD – R. Комплекс складається з навчальної  програми, розширеного конспекту лекцій, контрольних запитань, опису лабораторно-практичних робіт, довідкового матеріалу з елементної бази.

Використовуючи електронні версії підручників, учень не тільки може знайти додатковий або пропущений матеріал. У нього є можливість виконати різноманітні досліди,  виконати необхідні лабораторні  і практичні роботи з  електротехніки, радіоелектроніки та інших предметів. Такі електронні підручники містять не тільки інформаційний матеріал, а й перевірочні  завдання (тести, ребуси). Виконуючи їх, учень одразу отримує оцінку за свої знання.

Для підготовки високоосвіченого кваліфікованого робітника, здатного гармонійно влаштовувати свої стосунки з природою, навколишнім середовищем, необхідно інтегрувати зміст окремих навчальних дисциплін, пов’язувати їх комп’ютерними системами, які сприяють  високоякісному та швидкому накопиченню інформації.

Чітке обґрунтування використання засобів навчання на уроках, вибір  форм та методів проведення занять  залежить від специфіки предмета. Під час підготовки до уроку слід враховувати, що учні мають розвивати не тільки навики, набуті на заняттях,  а й вміти їх використовувати на практиці, розширювати свій світогляд, поглиблювати знання додатковою літературою, логічно мислити, вміти довести власну думку, обґрунтувати свою відповідь.

Комп’ютерні моделі  добре зарекомендували себе під час виконання лабораторних робіт, виробничого навчання.

Як відомо, для організації проведення лабораторних робіт, виробничого  навчання треба мати  обладнані робочі місця, методичне забезпечення, елементну базу. В ідеалі  кожен учень має розміщуватись  за лабораторним стендом, мати  комплект приладів, комплект радіоелементів, провідників, елементну базу, що в умовах недостатнього  фінансування забезпечити важко. Крім того, через  фізичне зношування в результаті багаторічної експлуатації  робота лабораторних стендів  і покази приладів далекі від реальних значень вимірюваних величин. Вирішити ці проблеми часто допомагає часто допомагає  використання персональних комп’ютерів і спеціальних комп’ютерних програм.

Поширена комп’ютернa програма Electronics Workbench дає змогу створити на екрані монітора всю лабораторну установку з необхідним комплектом вимірювальних приладів, виконати потрібні електричні з’єднання, вибрати елементну базу, провести необхідні вимірювання. Цю програму можна використовувати для моделювання лабораторних робіт, проведення виробничого навчання.

Отже, використання комп’ютерного моделювання дає змогу обійтися без лабораторного стенда, вимірювальних приладів, з’єднувальних провідників, джерела електроживлення, елементної бази, звільняє учнів від виконання монтажних робіт.

Досвід з використання комп’ютерів під час проведення лабораторних робіт, виробничого навчання свідчить, що учні, навіть не маючи належних навичок роботи на комп’ютері, швидко адаптувалися до програми  Elektronics  Workbench  легко   розуміють, чого від них вимагають.

Важливо також те, що використання комп’ютерного моделювання значно скорочує час на проведення лабораторних робіт, виробничого навчання, оскільки модельована електрична принципова схема одночасно є і монтажною. Якщо заздалегідь підготувати і роздати роботу, то учні встигають виконати за той самий час дві-три роботи замість однієї.

У сучасних умовах  особливо велике практичне значення має мережа Internet. Проте на даному етапі не всі учні мають змогу користуватися нею.

Завдання на виробниче навчання містить стислі теоретичні відомості, практичне завдання ( час виконання  близько 80% усієї роботи), контрольні запитання з теми заняття і тести. Тестування учнів проводиться за тестовою програмою ( зокрема оболонки TEST-W ( Автор Шестопалов Є.А.)

Самі тести розробляються майстрами виробничого навчання і викладачами. Вікно тестування має такий вигляд:

На одне запитання пропонується  5 відповідей (не більше і не менше).Правильних відповідей може бути від 1 до 3. Час відповіді не обмежується.

Поєднання усного і програмного контролю полегшує роботу  майстра щодо оцінювання і зацікавлює учнів на заняттях .З тестами учням працювати легше, тому що неупереджена оцінка комп’ютера не завдає психологічних травм. Частка успішного проходження тестів на заняттях виробничого навчання на 60-90% залежить від рівня підготовки учня.

Використання технічних засобів навчання на заняттях звільняє майстра і викладача від креслення складних схем і малюнків на дошці. Підключення до комп’ютера кольорового телевізійного монітора з широкою діагоналлю кінескопа сприяє полегшенню викладу та засвоєння матеріалу.

Специфіка використання комп’ютерних технологій у виробничому навчанні полягає в підготовці кваліфікованих робітників за програмами і навчальними планами. Усі спец дисципліни і виробниче навчання проводяться в аудиторіях і майстернях ліцею, оснащених персональними комп’ютерами, периферійними пристроями, мережним устаткуванням. Персональні комп’ютери і локальна обчислювальна мережа повинні бути оснащеними програмним забезпеченням відповідно до програми навчання, програми розпізнавання і сканування текстових документів і зображень, засобами для роботи з графікою  та іншими програмними продуктами.

На кожне заняття розроблено методичні рекомендації. Так, для занять з виробничого навчання майстер в/н розробляє інструкційні картки на електронних і паперових носіях.

2.5. Стан організації навчально-виробничого процесу з  професії«Електромонтер»:

         а) навчально-матеріальна база з професії:

    Метою виробничого навчання є формування в учнів основ професійної майстерності в області професії «Радіомеханік» є успішне закріплення отриманих учнями початкових навичок та професійних умінь самостійного виконання робіт, оволодіння сучасними технологіями професії, механізмами та роботою інструментів, опанування передовими формами організації праці. Для цього необхідно мати відповідну навчально-матеріальну базу. Основою навчально-матеріальної бази з професії «Електромонтер» в Шепетівському професійному ліцеї є прилади:

-         Осцилографи;

-         Частотоміри;

-         Генератори;

-         Ампервольтомметри;

-         Вимірювальний міст;

-         Амперметри;

-         Вольтметри;

-         Ватметри;

-         Інструменти для електромонтажних робіт  (комплект);

-         Ніж для опоряджувальних робіт;

-         Викрутки великі;

-         Викрутки середні;

-         Викрутки малі;

-         Рисувалки;

-         Ручна електрична дриль;

-         Перфоратор;

-         Намотувальний пристрій для котушок;

-         Мікрометр;

-         Набір напилків;

-         Ізолента водостійка;

-         Ізолента теплостійка;

Рівень навчання повинен співпадати з сучасними технологіями виробництва. На уроках спеціальних дисциплін та виробничого навчання необхідно на конкретних прикладах показувати учням досягнення всіх сфер в електроіндустрії. Цей принцип вимагає постійного укріплення навчально-матеріальної бази ліцею, а від викладачів – систематичного самовдосконалення.

          кадрове забезпечення (кількісно-якісний склад) професії:

№ з/п	Прізвище, ім’я, по батькові ІПП	Педагогічний стаж	Освіта	Індивідуальна методична проблема
1.	Гуменюк Іван Гнатович	36 р.	Вища	Проблеми і перспективи запровад- ження новітніх технологічних до- сягнень в електротехніці
2.	Коврига Олена Миколаївна	17 р.	Вища	Удосконалення форм контролю якості навчальних досягнень учнів
3.	Дячук Людмила   Василівна	31 р.	Базова вища	Планування спільної роботи май-стра  та викладача спецдисциплін

2.6. Впровадження педагогічних та виробничих технологій

Модернізація професійної освіти в Україні спрямовується на створення необхідних умов для інноваційного розвитку професійного навчання різних категорій населення, зокрема в професійних навчальних закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, на виробництві тощо і забезпечення якісної професійної підготовки кваліфікованих робітників для галузей економіки, малого і середнього підприємництва з урахуванням потреб ринку праці.

         Підготовка конкурентноспроможних на ринку праці робітників залежить від володіння ними прогресивними технологіями. Сучасний радіомеханік повинен вміти виконувати роботи з використанням нових високоефективних матеріалів, інструментів, обладнання та пристроїв. Кафедра радіомеханіків ліцею працює над впровадженням новітніх виробничих технологій роботи із сучасними фірмами. Для ефективного використання цих технологій у навчальному процесі у кабінеті спецдисциплін та майстерні активно використовується інформаційно-комунікативні засоби навчання – компютер та проектор. Це дозволяє суттєво змінити уявлення про зміст радіотехнічних робіт як традиційно незмінних за методами і матеріалами, що використовуються. Застосування новітніх виробничих технологій  спрямовано на формування високого рівня технологічної дисципліни учнів  під час роботи з професійними електротехнічними матеріалами.

         Проте технології виконання робіт із цими матеріалами мають певні особливості й потребують висококваліфікованої підготовки робітників. Як показує досвід роботи з ними, без професійних виконавців реалізувати їх можливості в електротехніці є досить складним завданням.

                                     

3.ВИСНОВКИ

 Динаміка випуску і працевлаштування випускників з даної професії (за останні 3 роки)

Роки навчання	Загальна кількість випускників	Кількість працевлаштованих випускників	Кількість непрацевлаштованих випускників
2011-2012	30	29	1 (вільне працевлаштування)
2012-2013	29	28	1 (вільне працевлаштування)
2013-2014	26	26	-

Організація профорієнтаційної роботи

Під час організації профорієнтаційної роботи серед школярів міста і району викладачі та майстри виробничого навчання в основному зупиняються на базовому етапі профорієнтації (для учнів 9-11 класів).

Під час базового (визначального) етапу ІПП ліцею з даної професії здійснюється:

— вивчення наукових основ вибору професії, класифікаційних ознак професії, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору професії;

— оволодіння методиками самопізнання, самооцінки;

— розвиток індивідуальних професійно важливих якостей;

— формування вміння зіставляти вимоги, необхідні для здобуття конкретної професії, з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці;

— створення умов для випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності (консультації щодо вибору професії та навчального закладу).

         Поповнюється кабінет профорієнтації відповідними матеріалами та стендами, методиками, що допомагають визначитись з майбутніми  професійними нахилами.

         Гарною традицією в ліцеї стала організація дня відкритих дверей для  учнів шкіл міста та району, їх батьків. Під час проведення таких днів організовуються екскурсії в майстерні, по кабінетах ліцею. Учні мають можливість ознайомитись із майбутніми викладачами та майстрами виробничого навчання.

Як результат - сформованість особистісно значущого сенсу вибору професії, певної професійної спрямованості, професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, на інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.

Важлива роль в профорієнтаційній роботі відводиться класному керівнику. Саме тому деякі класні керівники шкіл міста вже починають запроваджувати такі форми роботи, серед яких найефективнішими є екскурсії до нас у ліцей,  зустрічі з фахівцями, І П П, колишніми випускниками ліцею, вечори, диспути, конференції, класні години, заняття в гуртках, факультативи, що сприяє формуванню  у школярів професійних інтересів.

  

4.Список використаних джерел:

    1. Концепція  розвитку професійно-технічної (професійної  ) освіти в Україні. Професійно-технічна освіті ,2004, № 3, ст.. 2-5

2.     Батишев С.Я., Шапоринський С.А. Основы профессиональной педагогики.М., Высшая школа, 1997, 503 ст.

3.Левашов Л.І., МикулякО.П. Модульні системи навчання професії. Частина 2. Донецьк.РІПК, 1992, 41 ст.

4.Модульні технології навчання. Професійно-технічна освіта ,2004 , № 4 ст. 30-32.

5.Інноваційний педагогічний досвід підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ України. Професійно-технічна освіта. 2005, № 4 ст. 22-25

6.  Ушенко Л.В. Изучение инновационного педагогического опыта в условиях ИУУ как фактор стимулирования творчества учителя. Дис. Канд.  Пед. Наук СПб, 1995, 219 с.